КОДЕКС ЕТИКИ ІФЛА ДЛЯ БІБЛІОТЕКАРІВ ТА ІНШИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПРАЦІВНИКІВ

              4 серпня 2012 р. ІФЛА (Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ) затвердила «Кодекс етики ІФЛА для бібліотекарів та інших інформаційних працівників» (http://www.ifla.org/en/news/ifla-code-of-ethics-for-librarians-and-other-information-workers), 
котрий протягом трьох років розробляла робоча група Федерації – члени і колишні члени її Комітету з доступу до інформації та свободи висловлення (FAIFE). Кодекс існує в двох версіях – короткій та повній, які ми   пропонуємо Вашій увазі в українському перекладі.

День добра і поваги.

  Другий місяць осені починається  з особливої дати - у всьому світі відзначається Міжнародний день людей похилого віку, а в Україні також і День ветерана.

Справжнє свято з цього приводу було влаштовано для сивочолих дідусів і бабусь Куцурубською сільською бібліотекою спільно з відділенням соціально - побутової адаптації Очаківського району.

           Люди похилого віку,           

Зібрали сьогодні ми Вас

   Щоб між собою погомоніли

Згадали юності  зоряний час.

   Такими віршованими рядками розпочала  дану зустріч  бібліотекар, привітавши усіх присутніх гостей поважного віку зі святом.   Автор   цих чудових  рядків - Чокова Галина Іванівна, яка розповіла   історію села віршованим словом. Бібліотекар презентувала цей твір підкріпивши його фото- слайдами.   Гості свята впізнавали у чорно-білих фото рідних, друзів, знайомих та самих себе.  І трохи щемило у горлі та потай змахувалася непрохана сльоза - то назустріч, прямо з екранного полотна до нас крокувала їх нелегка та така щаслива й незабутня молодість!..

 А згодом Шугайло Поліна Михайлівна і Довбня Олена Вікторівна - працівники відділення соціально - побутової адаптації  проводили конкурси, дарували пісенні вітання для гостей, які завітали на це свято.  У Поліни Михайлівни чудовий голос, тож присутні із  задоволенням підтримували  її спів.  В цей день  також лунали вірші у виконанні Вершиніної Олени Юріївни, Зіньковського Юрія Васильовича. Тож незважаючи на погоду на дворі,  у читальній залі бібліотеки панували душевна  атмосфера та піднесенний  настрій.  Дякуємо  Матієнко Ользі Дмитрівні – нашому  соціальному  працівнику, за допомогу у  організацію свята,  та солодкий стіл.

Роки пливуть, як білі птахи.

Минають славнії літа

Та сумувать нема причини

Душа ж у Вас всіх, молода?

Люди. Ви наші шановні,

Життя невблаганно біжить. 

Ви часу даремно не гайте -

Хвилиною кожною його дорожіть.

День Державного Прапора України

23 серпня українці відзначають величне свято — День прапора України. Сполучення синього та жовтого кольорів — одне з найдавніших серед сучасних національних прапорів усіх континентів. У Київській Державі його використовували ще до прийняття християнства.
  Державний прапор є національним символом нашої держави. Під ним українці йшли до проголошення самостійності, тому для України як держави, яка має давнє історичне коріння і прагне стати повноправним членом Європейського Союзу, природним має бути вияв пошани до своєї національної символіки, а саме до прапора.
З давніх-давен стяг був святинею, без нього військо не рушало в похід, не вступало в бій. Як відомо, за часів Київської Русі існували лише князівські стяги. Найбільш уживаними кольорами були червоний, білий та блакитний, рідко жовтий. Використання жовтого та блакитного кольорів на прапорах України-Русі простежується від часів прийняття християнства. Першу спробу створити жовто-блакитний прапор з двох горизонтальних смуг приблизно такої форми, як тепер, здійснила Головна Руська Рада, яка почала боротьбу за відродження української нації.
22 березня 1918 року Центральна Рада ухвалила Закон про Державний прапор Республіки, затвердивши жовто-блакитний прапор символом Української Народної Республіки.
Звернімося до кольорів прапора. З багатьох тлумачень щодо жовто-синього поєднання кольорів найбільш правдоподібним видається таке: синя та жовта барви в багатьох цивілізаціях символізують велич. У геральдиці блакитна барва означає чесність, вірність, бездоганність, а також пов’язана з небом, повітрям. Золото уособлює могутність, силу, багатство, шляхетність, справедливість, символізує сонце. Вибір українцями жовто-блакитних кольорів був вмотивований ще й тим, що символами країни є чисте небо (синій колір) та пшенична нива (жовтий колір).
24 серпня 1991 року відбулося проголошення Акта про незалежність України, і над будинком Верховної Ради замайорів синьо-жовтий прапор. Колір Державного прапору визначено Конституцією України. Ініціатором звернення до Верховної Ради з пропозицією відзначати День національного прапора як всеукраїнське свято виступила Українська народна партія. До цього День національного прапора відзначався лише як міське свято. Починаючи з 2004 року, 23 серпня відзначається як День Державного Прапора України згідно з Указом Президента України № 987/2004 від 23.08.2004 р. «Про день Державного Прапора України».
Святкування Дня Державного Прапора в Україні спрямовано на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України, виховання поваги громадян до державних символів країни.

Збільшення зарплати за читання книг

                     

Приємно усвідомлювати, що зниження інтересу до читання сьогодні турбує не лише науковців, бібліотекарів, педагогів, розповсюджувачів книг, а й людей, що не мають до цього прямого відношення. Таким є Євген Черняк, український бізнесмен і меценат, голова наглядової ради великого алкогольного холдингу «Global Spirits». Засновник «Хортиці», чия продукція вийшла на російський та інші зарубіжні ринки, дуже любить читати. Книги - його любов з юності:  Черняк пристрастився до читання ще  в армії.

Підвищити культурний рівень підлеглим своєї компанії він вирішив дуже неординарним способом - збільшенням зарплати за читання книг. Для  цього бізнесмен склав список з 30 книг, серед яких «Війна і мир», «Майстер і Маргарита», путівник «Феодосія – душа Криму» (в цьому місті у компанії свій завод марочних вин) та ін. «Я дійсно впевнений, що людина з високим культурним рівнем дає кращі фінансові результати», – стверджує Євген Черняк.

14 червня до Куцурубської бібліотеки завітали бібліотекарі бібліотек - філій Очаківської ЦБС.

 

 Мета візиту- ознайомитися з іноваціями у організації обслуговування користувачів у Куцурубській бібліотеці. 

   Для колег була підготовлена широка ознайомча програма: медіа - презентація діяльності бібліотеки, як центра сімейного читання; використання можливостей сучасних технологій у масовій роботі з читачами і рекламі бібліотеки; розповідь про творчий підхід  для оформлення книжкових виставок .

Для того, щоб колеги відчули себе звичайними користувачами нашої бібліотеки, які завітали на масовий захід. була проведена медіа гра "Літературний морський бій", під час якої бібліотекарі змагалися на краще знання творів дитячої літератури. Перемогла команда "Алые паруса" і , звичайно ж, отримали призи найактивніші.




Сподіваюся, що колегам сподобалась зустріч і кожен знайшов. щось  цікаве для себе.

Презентація книги Ю.Зіньковського "Виднокіл" в Очаківській міській бібліотеці

       Відбулася чергова презентація книги Юрія Зіньковського "Виднокіл" у Очаківській міській  бібліотеці для дорослих.  На зустріч з поетом були запрошені всі  бібліотекарі бібліотек - філій Очаківської ЦБС, друзі, всі ті, хто був причетний до видання збірки, і звісно ж - шанувальники поетичного слова митця.
 Цього дня лунало багато  творів Юрія Васильовича: гуморески   читала бібліотекар Очаківської міської бібліотеки  Миронюк В.О., вірш "Мамин день" пролунав у виконнані Ніколаєвої Ані, Біла Г.В. прочитала вірша "Стриптиз", Жулинська Л.М. - вірш-присвяту "Люди добрі". Ведуча зустрічі бібліотекар Куцурубської СБФ  прочитала вірші "Книжка",   "Як добре, що вже молодість пройшла" і "Перші шахи".  Забенко Н.С. виконала пісню "Цвіт очей", композитора Б.Євтухова на вірш Ю. Зіньковського. Крім творів поета в цей день лунали і привітанн ядля автора книги та  побажання довгих літ і творчого натхнення. Юрій Васильович у свою чергу подарував всім бібліотекам району:  і шкільним і публічним свою нову збірку.

 

Ювілей

В середині травня, майже одночасно,  святкують свій ювілейний день народження двоє наших колег:  
 Плахотна Надія Іванівна - бібліотекар Чорноморської СБФ та 
Терещенко Валентина Володимирівна - бібліотекар Парутинської СБФ.

 Колектив Очаківської ЦБС вітає Вас з прекрасним ювілеєм і дарує Вам такі слова привітання:

Ваші роки - то Ваш скарб, їм ціни немає,
Кожен рік багато варт, всі про це ми знаєм,
Вашу мудрість знаєм ми,  цінимо Ваш досвід,
Шана в Вас поміж людьми і поваги досить
Тож прийміть уклін від нас,  щирі слова шани,
Всякий день й усякий час  гордимось ми Вами!

 У цей святковий світлий день,
Коли настав Ваш ювілей,
Ми щиро Вас вітаємо,
Добра і щастя Вам бажаємо.
Хай обминають Вас тривоги,
Хай Бог дасть щастя на путі,
Хай світла, радісна дорога
Щасливо стелиться в житті!
Тож не старійте і не знайте
в житті ні смутку, ані бід,
У серці молодість плекайте,
Живіть до ста щасливих літ!
Бажаємо світлої радості й сили,
Ласкавої долі, добра і тепла,
Щоб ласку Вам слало небесне світило,
Здоров’ям наповнила рідна земля!

     

                 Цвіт перемоги

 В час, як доцвівши до травня порогу,

       Вже й відбіліють сади,

Він і приходить, наш  День Перемоги,

         День для нас вічно святий.

Злети знамен і салютів знамена!..

         З нами назавжди вона,

             Та сорок п’ятого, вічнозелена,

         Та вікопомна весна.

                                                       І як тоді, дорогий нам і досі

Недаленіючий день,

Хоч за рахунком вже шістдесят восьмий

Травень по світу іде.

І як продовження славної дати,

Вічність  обравши за ціль.

Йдуть  по Землі   Перемоги солдати,

Йдуть  її слави творці.

Щемно дзвенять бойові  нагороди

В їх все коротшім строю…

Ви їм доземно вклоніться, народи,

В ближнім і в дальнім краю.

…Стихла Земля у великій печалі,

Щоби на Пам'яті тлі

Стала вагоміш хвилина мовчання

Всіх уже сказаних слів.

Йдуть у грядущину часу дороги,

Час добавляє ходи…

Цвіт сорок п’ятого, цвіт Перемоги!

З нього життя всі плоди. 

                                                                                                      Ю. Зіньковський, 2013р.

                                                                                       

    Пам’ять... Вона нетлінна і вічна. Вона дивиться на нас із старих фронтових фотографій, з тих речей, які зберігають колишні фронтовики, і не дає померкнути жодній героїчній сторінці історії перемоги над фашизмом. А ми, молоде покоління, про іхні бойові подвиги, їхнє воєнне життя можемо сьогодні дізнатися тільки з їхніх розповідей, кінофільмів, творів художньої літератури.

   Роки... Скільки б їх не минуло, не зітруть у народній пам’яті світлі імена солдат Другої світової. На початку війни із жителів села Куцуруб  були утворені загони  народного ополчення, які тримали оборону. Почалася евакуація населення і власності колгоспу, але  ворог відрізав шлях. У серпні 1941 року село окупували   загарбники.

     256 односельчан пішли на фронт захищати Батьківщину. 114 куцурубчан віддали своє життя за  Перемогу. Орденами і медалями нагороджено 132 чоловіка.   « За самовіданну  працю у період Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 років» нагороджено 72 куцурyбчан. Під час окупації гітлеровці  пограбували і пошкодили  весь сільгозінвентар, клуб, вивезли скотину.

  30 вересня  під час Березнєговато – Снігурівської операції село було звільнене  від захватчиків.

Минають роки, відлітають у вічність. Минуло стільки років, відколи замовкли останні постріли гармат, настала тиша, прийшов на нашу землю мир довгожданий, вистражданий, оплачений найвищою ціною людського життя. Все далі відходять грізні і важкі роки війни, але не згасає пам’ять про тих, хто не шкодував своєї крові, свого життя.

 В  травні 1965 року у селі  відкрито пам’ятник  воїнам –  односельчанам. Щороку на мітинг, біля пам’ятника, приїжджають рідні загиблих, збираються куцурубчани щоб віддати данину вдячності, проголосити клятву вірності, вклонитися низько подвигу старшого покоління.

             68-му річницю Перемоги святкують лише 3 ветерана.

Згадаймо їх поіменно:

                  Соротяк Євстафій Іванович

                 Мазур Cтанілав Іванович

                Архипенко Іван Федосійович

Зараз вони – ветерани, літні люди і шановані, онуками, і правнуками. А тоді ж вони були зовсім юними.

 Подяка Вам, і шана, і уклін!
 Від тих, чиї діди пройшли крізь пекло,

          За те, що сонце в небі не померкло,

           І досі чути православних храмів дзвін!

   Напередодні свята хочеться також згадати і про дітей війни. Війна забрала в них отчий дім, материнську ласку, батьківську турботу, безхмарне дитинство і юність. Здоров`я Вам і довголіття!

    А наш  обов’язок не тільки в свята згадувати, а кожен день пам’ятати про усіх, хто кував перемогу і загинув.

Увага! Конкурс!

Миколаївська обласна бібліотека для юнацтва оголосила обласний молодіжний літературний конкурс-вікторину    

 “Книга запитує — 

 книга відповідає”.

До участі у конкурсі запрошуються особи від 15 до 21 року (включно), які зареєстровані і проживають на території Миколаївської області.

 Предметом конкурсу є відповіді на питання конкурсу-вікторини   і відгук на книгу.

Подорож у Солончаки

20 березня  на привітній Солончаківській землі висадився десант представників Куцуруба, у складі:  бібліотекаря сільської бібліотеки, завідуючого СБК Кле паса О.М., та поета  Зіньковського Ю.В.

    Запросила нас Драган О.П. - бувший сільський голова Солончаківської сільської ради, для того, щоб ми розповіли ,  про те, як у нас (Куцурубі)  ведеться робота по збереженню історії села.  На зустріч з нами зібралися майже усі учні школи, педколектив, представники сільської ради і прості жителі села. 

Всесвітній день поезії

           

   21 березня світова спільнота відзначає Всесвітній день поезії, який був  проголошений  делегатами 30-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО в 1999 році.    Метою встановлення цієї  дати Генеральною конференцією ЮНЕСКО було привернути увагу суспільства до поетичної спадщини та необхідності звернення до неї у виховній і просвітницькій діяльності.  Цей день відзначають щорічно. Нові видання, виставки, поетичні конкурси, виступи поетів повертають нас у світ слова, що пробуджує в душі найкращі почуття.

До цієї дати  19 березня на  районному радіо "Очаківська нива" 

була записана радіопередача, в якій я розповідала про поетів нашого рідного краю.

                 7 березня - 90 років з дня утворення Очаківського    
        району, як адміністративно - територіальної одиниці.
 Очаківський район утворився в 1923 році. Розташований у південній частині Миколаївської області на узбережжі Чорного моря і межує з Миколаївським районом, з Херсонською областю та з Березанським районом. Територія району – 1,49 тис. кв. км. Населення району – 16,3 тис. чол.. На території району 30 населених пунктів (сіл).
 Очаківщина - земля з багатою, своєрідною, тисячолітньою історією, яка насичена бурхливими подіями, оспівана ще в "Одиссеї" великим древньогрецьким поетом Гомером.
Наш край. де спекотний родючий степ зустрічається з прохолодою чорноморських хвиль, відомий не тільки в Україні. а й далеко за її межами, як край мужніх. працьовитих людей, видатних особистостей, знаний своїми історико - культурними памятками, невичерпним джерелом наукових відкритів - давньогрецьким містом - державою Ольвією, мальовничими заповідними зонами.
 До цієї дати у бібліотеці оформлено книжкову виставку "Краю мій Причорноморський" на якій представлені книги, фотодокументи,  які допоможуть краще пізнати  наш район - край історії, моря, сонця і виноградної лози, де здавна живуть невгамовні рибалки, мудрі старці, які передають нащадкам свій досвід, свою любов і повагу до рідного краю і просто красиві працьовиті люди з благородними та щирими душами.

Ось і до нас дістався грип. В купі з ГРЗ вже вклав у ліжка багато  наших читачів, як дорослих так і  школярів. Школу  взагалі закрили  на карантин. Не дивно, що найпопулярніший запит у  бібліотеці: нетрадиційна медицина, народні  рецепти  лікування.   Добре, що бібліотека в змозі задовільнити цей попит,  у нас  є література з даної теми.  Повідомляємо, що  до кінця місяця  у бібліотеці скасовано усі масові заходи. Але ця міра тимчасова, скоро все минеться,  ми ще надолужемо згаяне.

На носі чергове свято, але свято не зовсім традиційне у нашій країні, проте воно швидко полюбилося і прижилося. День Святого Валентина відзначають усі, хто кохає і кого кохають. Це чудове свято,  коли можна розповісти про свої почуття в перший раз, або в сто перший - не має значення. У кожній країні   є свої традиції та особливості  цього свята.
 У світі  чимало романтичних місць де закохані зізнаються одне одному в  найсвітлішому і найпрекраснішому із почуттів. Такі місця є і в нашій країні. Тож навіщо рушати в далеку далечінь, якщо можна відсвяткувати цей день (і не тільки). не виїджаючи за межі України?
Отже в дорогу!

Якщо запитати про найромантичніше місто в світі, то одразу згадується Венеція з її вузенькими вуличками-каналами, гондолами і гондольєрами, гарною архітектурою… А от чи знали ви, що в України теж є своя Венеція - містечко під назвою Вилкове? 

Острів закоханих розташований серед Тернопільського ставу – великого штучного водойма, яке є майже однолітком самого міста. Сам острів створили під час відновлення ставу після Другої Світової війни. Дістатись до нього можна спеціальним містком, або на човні. Хоча взимку, коли став, зазвичай, замерзає, – можна і пішки кригою. Але будьте обережні.

      Тунель кохання.  Раніше цим шляхом курсували потяги з деревиною на Оржівський деревообробний комбінат. Сьогодні гуркоту металевих коліс вже не чути, а приходять сюди з іншою метою – заради почуттів. Тунель має протяжність всього кілька кілометрів, але виглядає як справжнє диво природи,особливо весною та влітку.

  Дендропарк "Софіївка"    Це неймовірної краси місце і безпрограшний варіант для усамітнення з коханою людиною, адже парк створений як знак любові – польського магната Станіслава Потоцького до своєї дружини Софії. Щоправда, Софіївка так і не стала улюбленим місцем графині.
      Мармурова печера - унікальна карстова печера. Знаходиться в семи кілометрах від Алушти на одному з плато  Чатир - Дагу на висоті 1000 метрів над рівнем морить. Мармурова печера утворена з вапняку. Вона створювалася протягом сотень тисяч років. Це одна з п'яти кращих обладнаних печер Європи. У 1992 році була прийнята до Міжнародної асоціації обладнаних печер.
  А ще є  пам’ятник закоханим у Харкові,  фонтан «Амур» на Алеї закоханих у Дніпропетровську,  італійський дворик у Львові,  парк кованих фігур та міст закоханих в Донецьку і ще безліч цікавих і романтичних місць  по всій  Україні.
    Але для кожної людини  найромантичніше місце може бути будь-де – на обшарпаній вулиці провінційного містечка, на лавочці в улюбленому парку чи на крутій скелі на березі Чорного моря. Лише ваша власна історія може визначити це місце, тому бажаємо, аби їх у вас було якнайбільше.

385 років з дня народження Шарля Перро.

В одному із найбільших і найкрасивіших міст у світі — Парижі  12 січня 1628 року народився Шарль  Перро - французький письменник, поет, критик. Але нам він більше відомий, як казкар.  
Всесвітня енциклопедія казок стверджує:  «Це був найдобріший казкар в історії літератури. Він перший створив справжні дитячі казки — добрі і щасливі.
Творчий спадок Шарля Перро великий. Він працював над створенням «Всезагального словника французької мови». Його перу належить робота «Великі люди Франції», написані статті, книги, мемуари, поеми у віршах, багато поезій.
І хоча писав Шарль багато і в різному жанрі, основним жанром його творчості стала чарівна казка. До нього спеціально для дітей ніхто не писав. І це, напевно, найбільша заслуга Шарля Перро — його казки поклали початок дитячої літератури як окремого жанру.

Всесвітній день "Дякую".

Якщо ви комусь забулися подякувати, то настав час це зробити.     Тому що саме 11 січня світ  відзначає Всесвітній день "Дякую".
Це свято з'явилося за ініціативи  ООН і ЮНЕСКО.  Цей день нагадує нам, що люди стали більш черствими.   Слова подяки все менше і менше зустрічаються в сучасних фільмах, мультфільмах, шоу та передачах, на прикладі яких зростає ціле покоління. 
Слова вдячності є надзвичайно магічні. За допомогою магії таких слів люди дарують радість один одному і висловлюють повагу.
Ці слова нічого не коштують тим, хто їх говорить і так багато значать для тих, кому вони адресовані.   Цього дня бажано подякувати усім близьким та рідним, тим, хто є поруч із вами та тим, хто вам небайдужий.
Користуючись нагодою хочу сказати: " Велике - велике ДЯКУЮ",   тим, хто не залишився байдужим і прийняв участь у акції «Подаруй бібліотеці нову книгу».

Щиро дякуємо:

Гонгало О.А.,        Бойченко О.М.,        Веселовській С.А.,    Тустановському Л.А.,  Гузар Катерині,  Матієнко О.Д.,       Тулусяку Сергію,  Ніколаєву О.Г., Матієнко С.І.,  Верхоляк О.М.,      Коноваловій Насті, Івановій Т.І.,     Себруку Ю.В.,   Майструк Діані,   Жулинській Л.М.,   Пілієвій Вікторії, Курдовій О.А,  Чокову О.О., Сідоренко В.В,   Суворовій Л.В.,   Савченко В.Г.,   Паранюк Л.М.,  Тулусяку Сергію,   Климочко Вікторії,  Щербині О.Д.,    Бруцькому В.С.,   НарижнійГ.І.,      Макарову П.Г.,  Веселовській Олені, Поспеловій О.П.,   Денисовій Г.М.,  Гідірім Сергію,  Царенко А.А.,   Стрельцовой Аліні,   Шереметовій Ірині.