6 трав. 2013 р.

9 травня - Свято Перемоги

     


                 Цвіт перемоги
 В час, як доцвівши до травня порогу,
       Вже й відбіліють сади,
Він і приходить, наш  День Перемоги,
         День для нас вічно святий.

Злети знамен і салютів знамена!..
         З нами назавжди вона,
             Та сорок п’ятого, вічнозелена,
         Та вікопомна весна.

                                                       І як тоді, дорогий нам і досі
Недаленіючий день,
Хоч за рахунком вже шістдесят восьмий
Травень по світу іде.

І як продовження славної дати,
Вічність  обравши за ціль.
Йдуть  по Землі   Перемоги солдати,
Йдуть  її слави творці.

Щемно дзвенять бойові  нагороди
В їх все коротшім строю…
Ви їм доземно вклоніться, народи,
В ближнім і в дальнім краю.

…Стихла Земля у великій печалі,
Щоби на Пам'яті тлі
Стала вагоміш хвилина мовчання
Всіх уже сказаних слів.

Йдуть у грядущину часу дороги,
Час добавляє ходи…
Цвіт сорок п’ятого, цвіт Перемоги!
З нього життя всі плоди. 
                                                                                                      Ю. Зіньковський, 2013р.
                                                                                       

    Пам’ять... Вона нетлінна і вічна. Вона дивиться на нас із старих фронтових фотографій, з тих речей, які зберігають колишні фронтовики, і не дає померкнути жодній героїчній сторінці історії перемоги над фашизмом. А ми, молоде покоління, про іхні бойові подвиги, їхнє воєнне життя можемо сьогодні дізнатися тільки з їхніх розповідей, кінофільмів, творів художньої літератури.

   Роки... Скільки б їх не минуло, не зітруть у народній пам’яті світлі імена солдат Великої Вітчизняної. На початку війни із жителів села Куцуруб  були утворені загони  народного ополчення, які тримали оборону. Почалася евакуація населення і власності колгоспу, але  ворог відрізав шлях. У серпні 1941 року село окупували   загарбники.
     256 односельчан пішли на фронт захищати Батьківщину. 114 куцурубчан віддали своє життя за  Перемогу. Орденами і медалями нагороджено 132 чоловіка.   « За самовіданну  працю у період Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 років» нагороджено 72 jlyjctkmxfyчан. Під час окупації гітлеровці  пограбували і розрушили весь сільгозінвентар, клуб, вивезли скотину.
  30 вересня  під час Березнєговато – Снігурівської операції радянських військ село було звільнене  від захватчиків.
Минають роки, відлітають у вічність. Минуло стільки років, відколи замовкли останні постріли гармат, настала тиша, прийшов на нашу землю мир довгожданий, вистражданий, оплачений найвищою ціною людського життя. Все далі відходять грізні і важкі роки Великої Вітчизняної війни, але не згасає пам’ять про тих, хто не шкодував своєї крові, свого життя.
 В  травні 1965 року у селі  відкрито пам’ятник  воїнам – визволителям - односельчанам. Щороку на мітинг, біля пам’ятника, приїжджають рідні загиблих, збираються куцурубчани щоб віддати данину вдячності, проголосити клятву вірності, вклонитися низько подвигу старшого покоління.
             68-му річницю Перемоги святкують лише 3 ветерана.
Згадаймо їх поіменно:
                  Соротяк Євстафій Іванович
                 Мазур Cтанілав Іванович
                Архипенко Іван Федосійович
Зараз вони – ветерани, літні люди і шановані, онуками, і правнуками. А тоді ж вони були зовсім юними.
 Подяка Вам, і шана, і уклін!
 Від тих, чиї діди пройшли крізь пекло,
          За те, що сонце в небі не померкло,
           І досі чути православних храмів дзвін!

   Напередодні свята хочеться також згадати і про дітей війни. Війна забрала в них отчий дім, материнську ласку, батьківську турботу, безхмарне дитинство і юність. Здоров`я Вам і довголіття!
    А наш  обов’язок не тільки в свята згадувати, а кожен день пам’ятати про усіх, хто кував перемогу і загинув.






Немає коментарів:

Дописати коментар