18 березня - 100 років з дня нарождення поета Арона Копштейна

           

                                                                     
   Народився Арон Копштейн  в Очакові 18 березня 1915 року. Період війн та катаклізмів жорстоко відбився на його дитинстві. Рано залишившись без батьків, А.Копштейн виховувався у херсонському дитячому будинку. З підліткових років Арон, як раніше прийнято було говорити, розпочав трудову діяльність. Він працював учнем у ремонтному цеху заводу Петровського, співробітничав у заводській багатотиражці. Тоді ж, у підліткові роки, в Херсоні починає писати вірші.
У 1931 році, коли йому було шістнадцять, переїжджає до столиці. У Харкові юний поет активно включається у літературний процес.
Поетична діяльність А.Копштейна пройшла у чи не найбільш важкий для української літератури період і тривала в межах десяти років – з початку 30-их до початку 1940-го року.
Арон Копштейн прожив неповних двадцять п'ять років. За життя він написав і випустив шість поетичних книжок. По смерті побачило світ ще чотири збірки поета – "Синє море" (1941), "Вибрані твори" (1941), і значно пізніше – "Вибрані поезії" (1955) та "Поезії" (1966).
Назви його прижиттєвих книжок влучно передають специфіку поетового ставлення до життя й до свого місця у ньому.
Перша збірка "Хочемо, прагнемо, можемо" (1933) позначена юнацькою захопленістю усіма виявами оточуючого життя. У ній немає місця сумнівам, коливанням, будь-яким ваганням. Вона пройнята беззастережним оптимізмом, романтичною поезією побуту, виробничих дій, духовних поривань. Ці якості зберігаються й у наступних книжках Копштейна – "Розмова" (1934), "Вулиця Щорса" (1936), "Джерело" (1937), "Держава сонця" (1938). У першій збірці закладено основні мотиви, що пройшли крізь усю творчість поета. Далі з'являлися нові мотиви, образи, але провідна тональність поезії зберігалася незмінною.
 Від народження А.Копштейн був надзвичайно обдарованою мистецькою особистістю. Він відчував, що йому не вистачає ґрунтовної літературної освіти, і тому восени 1939 року виїжджає до Москви навчатися у Літературному інституті. Гасло "хочемо, прагнемо, можемо" було для поета програмою власного розвою. Він хотів, прагнув, міг робити зміни на шляху власної творчості.
Нині, крізь призму ідей самоцінності особистості, мистецької неповторності, на межі ХХ – ХХI століть непросто зрозуміти, чому Арон Копштейн та інші студенти-письменники елітарного й столичного Літературного інституту добровільно вирушили на радянсько-фінську війну в складі лижного батальйону. Чи була в цьому необхідність? Для А.Копштейна, мабуть, була. Це було для нього продовженням мандрів і романтики – необхідних умов та якостей його поетичної творчості.
Неповних чверть століття прожив Арон Копштейн. Проте й через майже вісімдесят  років після його смерті ми згадуємо поета й намагаємося досліджувати. А цей факт вже сам по собі багато чого вартий.
"Вічний творчий неспокій ніколи не покидав Копштейна", - згадував С.Крижанівський. Це напрочуд влучна характеристика всієї постаті поета. Він належав до тієї мистецької генерації, що могла бути запальною, некритичною, могла помилятися, приймати експресивні й несподівані рішення, могла служити фантомам і фантомним гаслам, але вона не вміла бути спокійною і жити в спокої.
А творчість – це і є неспокій. Безкінечний неспокій серця і душі.

Шевченкове слово в віках не старіє

Щовесни, коли тануть сніги

І на рясті просяє веселка

 Повні сил і живої снаги

Ми вшановуєм  пам'ять Шевченка.

 

Для багатьох поколінь українців – Шевченко значить так багато, що здається ми вже усе про нього знаємо, його твори для нас близькі і зрозумілі, і він завжди з нами. Та насправді це не так, Т.Г.Шевченко, як явище велике і вічне – невичерпний. Він був, є і буде продовжуватися, так як він і є велична історія України.
   9 березня Україна відзначила  201-річницю від дня народження Шевченка Т.Г.   Вшановуючи пам'ять поета ми знову і знову говоримо про Т.Г.Шевченка, про його невмирущу славу, а він своїми творами промовляє до нас.
   Куцурубська  бібліотека  не  залишилась осторонь цієї дати, провела літературно - музичну годину"Твої пісні линуть по світу", підготувала книжкову виставку "Шевченкове слово в віках не старіє" та взяла участь у підготовці та проведені літературного  свята
«І лине над землею Шевченкове святеє слово», яке відбулося 12 березня у актовій залі Куцурубської ЗОШ і в якому взяли участь учні 1-2 класів. Ведуча свята  Майстришіна Оксана Анатоліївна ознайомила присутніх  з основними віхами в житті поета. А бібліотекар представила перегляд літератури  і розповіла про маловідомі та  цікаві факти з життя і творчості поета.   В програмі свята були представлені сцени із   життя малого Тараса,  до найменших деталей було продумано образи,     підібрано оригінальні костюми ( мами Тарасика, яку грала Ніколаєва Оля, мачухи - Юраш Марія -8клас), Чокова Марія представила вірш присвячений поету, який вона написала разом з бабусею. Кондратюк Софія вірші читала артистично, емоційно, з музичним супроводом.

 Минатимуть роки, спливатимуть віки, а Шевченко залишиться в пам’яті нащадків, бо є і буде Україна і народ український, який пам’ятає його заповітні слова:

І мене в сімї великій,

В сімї вольній новій

Незабудьте пам’янути

Незлим, тихим словом.

3 березня- Всесвітній день письменника

Ви знаєте, скільки письменників у світі? За одними даними їх кількість не перевищує сто тисяч, за іншими - їх двісті тисяч, можливо трохи більше. Якщо згадати, що кількість людей, які живуть на нашій планеті становить сім мільярдів, то виявиться що письменників можна віднести  до зникаючого виду. І це з урахуванням, величезної  армії тих  людей, що  пишуть і публікують себе на різних інтернет-сайтах. Письмові твори створюються більш, ніж на ста п'ятдесяти мовах. Професійний письменник, який проживає на гонорари від продажу своїх творів, може написати в секунду одне слово. Приблизно 36000 слів він може написати за добу, це враховуючи перерви на їжу та сон. Якщо від такої напруги він не впаде замертво, то, працюючи невтомно, за рік письменник напише таку кількість слів, що сам здивується, скільки йому вдалося написати за цей період часу. А протягом життя? Толстой Лев Миколайович за своє життя написав 96 томів. Горький Олексій Максимович став творцем сорока томів. Самим плідним письменником, виявився аж ніяк не Олександр Дюма-батько, який примудрився написати 420 романів. Пальму першості взяла не надто відома письменниця з Англії, вона склала кілька тисяч детективних романів, зміст яких викладено на 300 сторінках. З усього вищесказаного очевидно, наскільки нелегка  письменницька  праця, і якої   поваги вона заслуговує. 

Саме тому було засновано Всесвітній день письменника, який припадає на 3 березня. Святкування цього незвичайного дня було затверджено рішенням конгресу Міжнародного ПЕН-клубу, скликаного на початку 1986 року. ПЕН-клуб був заснований в 1921 році в Англії. Ідея освіти належить Кетрін Емі Доусон-Скотт письменниці з Англії, очолив клуб Джон Голсуорсі. День письменника служить відмінним приводом для поздоровлення любителів складати романи. 

Пропонуємо до вашої уваги цікаві факти про письменників.