Показ дописів із міткою Очаківщина. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Очаківщина. Показати всі дописи

15 лип. 2024 р.

Нова збірка

 Поезія… Яким чином в душі людини народжуються вірші? Як з'являється той дивний дар, що змушує прості слова звучати по-новому, а серце – битися сильніше? Як кількома поетичними рядками поету вдається відобразити цілий світ?   Складання віршів порівнянне з польотом птаха. Навчитися цьому неможливо, а ось зрозуміти поезію під силу кожному, тому що вірші – це сторінки життя, не вигаданого, а справжнього, прожитого й відчутого поетом до кінчиків пальців, до найглибших струн його душі...


 Презентуємо вам, наші читачі, нове видання в рамках програми "Рідного краю славетні імена" 

“...Якби ж то політати…”- неймовірно ліричні, щирі поетичні мініатюри, присвячені рідному краю, його людям, проблемам, які хвилюють сьогодні наші душі. У них яскраво проявляється самобутність та неповторність, щира любов до міста на морі - Очакова, та своєї малої Батьківщини, до мальовничого села Юрківка, на Київщині, де народилася і нині проживає Ніна Бачківська.

 У багатьох віршах Ніни Станіславівни рядки дзвенять болем за долю Вкраїни, її майбутнє. Цей чистий передзвін неможливо не почути і не відчути. Бо Україна для неї – це й блакитна стрічка лиману, безмежний простір моря, Очаківщина - прекрасна у будь-яку пору року. Краса мальовничої Київщини надихає авторку на поетичне відтворення її у віршах, читаєш – і ніби сам стаєш частиною цієї природи, розчиняєшся в її неповторних акварелях.

 Поетеса пропускає крізь себе не лише радість, а також біль і розчарування, тривогу і смуток – все те, що відобразилось на біографіях українців, кожної людини. Це, зокрема, і гіркий спогад про минуле, і про воїнів, які загинули в у сучасній війні, і сьогодення міста, яке живе під щоденними обстрілами. Такі наче прості слова, а так проймають, заходять у саму душу. Десь же віднайшла вона ті слова, які так гарно та мелодійно сплелися у вірші та так чітко і ясно змалювують людські почуття в усіх їх фарбах та відтінках!

 Доскіпливі критики, можливо знайдуть огріхи в мовній стилістиці, в римі та побудові деяких віршованих рядків, але авторка й не прагнула поставити себе на одні шаблі з професійними письменниками. Як каже пані Ніна про свою творчість: не претендую на звання поета, пишу від душі, і для душі.

 Маємо надію, що ця збірка Ніни Бачківської знайде свого читача, який полюбить її та зачитається кожним, таким чудовим, віршем.

9 лист. 2021 р.

Куцуруб у літературній спадщині Юрія Зіньковського

Наш рідний край, наша мала батьківщина – мальовниче село Куцуруб на березі Дніпро-Бузького лиману. Воно має свою неповторно-колоритну історію.
Саме цьому, на перший погляд, непримітному на карті України, невеличкому, але такому дорогому не тільки для Зіньковського Юрія Васильовича, але й для нас, селу Куцуруб і присвячує митець свої кращі поетичні твори. Завдяки його творчості наш непримітний Куцуруб став відомим не тільки на політичній карті, але й на «літературній карті» України.
 

16 груд. 2018 р.

Зустріч з Ангеліною Крихелі

14 грудня в Очаківській  міській бібліотеці відбулась зустріч з українською письменницею, членом Національної спілки журналістів України,   автором книг для дорослих і дітей Ангеліною Крихелі. Це завершальний захід письменниці в рамках благодійного новорічного туру по Миколаївсьій області. На зустріч з письменницею були запрошені постійні відвідувачі бібліотеки - учні 3 класу. Бібліотекарі Куцурубської ПБ скористалися можливістю зустрітися з письменницею, і також відвідали захід.
 Письменниця розповіла, що почала писати  з семи років. Писала вірші та захоплювалася прозою, мріяла стати професійним письменником. Та згодом поетичного простору стало замало. Вже у 15 років Ангеліна пробує себе в журналістиці у відомій Миколаївській газеті.
Ангеліна  відповідала на численні запитання школярів, які  цікавилася, коли вона почала писати казки, які оцінки мала у школі з літератури, якою мовою вона думає, скільки мов знає.
На згадку про зустріч, Ангеліна Крихелі  подарувала бібліотеці свою книгу з автографом та щирими побажаннями. На останок були слова вдячності, автограф-сесія і фото на згадку.

17 трав. 2018 р.

Регіональна акція "FotoKрай: Миколаївщина в об’єктиві".

Запрошуємо всіх жителів села Куцуруб приєднатись до регіональної акції "FotoKрай: Миколаївщина в об’єктиві".

Участь в Акції можуть брати усі категорії учасників без обмежень за віком, місцем проживання, професійною діяльністю. Фотографії мають бути виконані на території Миколаївської області.

Роботи приймаються до 31 серпня 2018 р.  За більш детальною інформацією звертайтесь до Куцурубської публічної бібліотеки.

28 бер. 2016 р.

Участь у Першому форумі літераторів Очаківщини

22 березня 2016 року в  військово-історичному музеї ім.. О.В. Суворова відбулося урочисте відкриття Першого форуму літераторів Очаківщини. Форум є унікальною подією  для Очаківщини, що уперше об`єднав усіх літераторів краю.
       Захід проходив під патронатом Миколаївської  обласної державної адміністрації  та Очаківської міської ради, організатором якого є Князівський Дім Горчакових в Україні.  Ведучим відкриття форуму був  Андрій Анатолійович Горчаков,  почесні делегати форуму -  популяризатор творчості письменників  Миколаївщини, директор видавництва  Ірина Гудим, заступник відділу культури, мистецтв та релігій Миколаївської облдержадміністрації  Піддубна Лариса Олександрівна, заслужений працівник культури України В’ячеслав Качурін, поети Миколаївщини, Одещини - Олег Баран, Сергій Дмитрієв, В’ячеслав Слісарчук, Володимир Пучков, поети Очаківщини  – Раїса Шевцова, Кіра Тарасевич, Ганна Компанієць,  Людмила Кочмар, Сергій Зубець, Віктор Мурич. Куцурубьку ОТГ   представляли,  як  вже  відомий  поет Ю.Зіньковський, так і початківці - Наталья Чудна, Євген Пройденко, Ігор Поліванов, Ганна Шевченко, Поліна Ключко.
Ганна Шевченко

Євген Пройденко
Наталья Чудна
Юрій Зіньковський
Поліна Ключко
Фото на згадку з В`ячеславом Качуріним
     Учасники форуму  були нагороджені  Пам'ятними дипломами Першого форуму літераторів Очаківщини.
   Диплом Міжнародного літературного конкурсу ім. Народного поета Дагестану Расула Гамзатова був вручений депутатом Миколаївської обласної ради Хасаном Гемаєвим відомому поету Юрію Зіньківському за багатолітню подвижницьку працю у вітчизняному мистецтві. Цінний подарунок поетові вручив депутат Очаківської  районної  ради Петро Корнієнко.
    Робота форуму завершилася засіданням «круглого столу» в міській бібліотеці  за темою «Проблеми та перспективи популяризації літературної творчості» та презентацією керівниками творчих спілок, видавцями Миколаєва та Одеси літературних інтернет-порталів, друкованих видань.

8 бер. 2016 р.

Загальнообласна акція "Є хліб - є й життя"

2 березня  делегація з працівників соціальної сфери, закладів  освіти і культури  Куцурубської ОТГ взяла участь у  загальнообласній  акції «Є хліб – є й життя», в рамках  відзначення 25-річчя Незалежності України.
  У творчому звіті аматорів народного мистецтва прийняв участь наш земляк Бондаренко В.І., а свято відкривали поетичними рядками "Я родом звідти..." куцурубського поета Зіньковського Ю.В.
В залах Парутинського Палацу культури були представлені роботи майстрів декоративно-прикладного мистецтва.  Серед них і роботи наших майстринь - Паранюк Любові, Чичун Альони, Кравченко Тетяни.
Серед видавничої продукції, яку предсталяли бібліотеки району, був і наш краєзнавчий нарис "Куцуруб: між лиманом і степом..."   Крім цього Куцурубська СБ взяла участь у підготовці своєрідної "дошки пошани" -  видатні  люди рідного краю, які своєю щоденною працею зробили вагомий внесок у розбудову нашої держави.


16 квіт. 2015 р.

Очаківщина – моя рідна земля

 Читачі  нашої бібліотеки  Лісовський Стас, Юраш Марія, Ніколаєві Оля  та Аня взяли
участь у районному краєзнавчому квесті  «Очаківщина  – моя рідна земля», який став фінальним акордом Всеукраїнського тижня дитячого читання . Районна дитяча бібліотека в співпраці зі своїми соціальними партнерами - працівниками краєзнавчого музею ім. О.В. Суворова та музею мариністичного живопису ім. Р.Г. Судковського дуже відповідально поставились до підготовки та проведення заходу.



 Учасники квесту були ознайомленні з правилами гри та за допомогою жеребкування поділені на дві команди: 1-а команда «Кіт учений» і 2-а команда «Ерудит». Квест складався з 5-ти зупинок. На кожній зупинці команди виконували завдання і набирали певну кількість балів. Виконуючи завдання, учні мали можливість продемонструвати свої знання з історії, культури та природи рідного краю. За правильністю відповідей слідкувало компетентне журі. Гравці пройшли таким маршрутом: Бібліотека - Пам'ятник «Скорботному матросу» - Краєзнавчий музей ім.. О.В. Суворова – Музей ім. Р.Г. Судковського - Бібліотека

Команди в повному складі дійшли до кінцевої зупинки («Бібліотека») і знайшли «скриню зі скарбом» (солодощі). Перемогу у квесті здобула команда «Ерудит», кожен учасник якої отримав приз. В кінці заходу діти читали вірші та співали пісні про Україну та рідний край. 

17 лист. 2014 р.

50 років творчої діяльності Зіньковського Ю.В.



14 листопада  Куцурубська СБФ радо зустрічала гостей, які були запрошені на літературну годину  
 «А в нього що не вірш – поема,
      А в нього що не думка,-то життя",

присвячену 50-чю творчої діяльності нашого талановитого земляка, поета Зіньковського Ю.В.
           Ця зустріч  — данина  таланту   майстра слова, що багато років плідно працює  на  поетичній ниві .
  Звідки ця дата? З чого почався відлік? А все почалося з того, що рівно 50 років тому у далекому 1964 році  в номері від 14 листопада районна газета «Чорноморська зірка» надрукувала вірш Юрія Васильовича «Революція». Це і стало тією відправною точкою з якої і почався відлік творчої діяльності поета.

        50 років – це багато чи мало? Для історії 50 років – менше ніж одна мить.В рамках людського життя досить довгий строк, який вміщує народження, дитинство, юність,  досвідченість, зрілість. А ми вимірюємо цей час щедрим урожаєм публікацій, збірок , видань, які  з`являлись в творчому доробку автора впродовж цих років. З літературною спадщиною поета  присутні мали змогу  ознайомитись на  книжковій виставці «Співець рідного краю».
 А почалося все з «Революції», і ось вже довгих  50 років  від дня публікації  його  твори  знову і знову, регулярно   з`являються  на сторінках   районної газети.   Разом з тим друкувався і  в іншій періодиці : газетах  «Радянська освіта», «Молодь України», «Радянська Україна», «Літературна Україна», журналах «Дніпро», «Україна», «Донбас», «Прапор», «Жовтень», «Піонерія», «Ранок»,  у піврічнику «Поезія» та в багатьох колективних збірках.  Перша збірка віршів поета  «Теорема»  вийшла  у видавництві «Радянський письменник» у 1987році, друга  - «Мій білий світ»   була надрукована у Миколаєві у 2003 році. Збірка « На довгій ниві» побачила світ у 2006 році, «Битва на лимані» у 2008 році,  а «Далеке і близьке» у 2011р. У грудні 2012 року побачила світ збірка поезії митця «Виднокіл», до якої увійшли  лише  нові вірші, які ще не видавалися. 
 

Цього дня лунало багато  творів Юрія Васильовича:  вірш "Окуляри" пролунав у виконані Осадчого Олега, Зайцева Т.М. прочитала вірша "Гроза" та «Карбованець», Шугайло П.М. «Як добре, що вже молодість пройшла", та багато інших, а Забенко Н.С. виконала пісню "Цвіт очей", композитора Б.Євтухова на вірш Ю. Зіньковського.  Привітати ювіляра з цим знаменним днем завітали голова Очаківської районної ради Борщевський О.І., який вручив ювіляру грамоту райради, за вагомий внесок у культуру району. завітали давній друг і меценат, який надавав допомогу у виданні книг поета Грицієнко П.П., головний редактор районного радіо «Очаківська нива» Магу Л.М., представник  терцентру з надання соціальних послуг Довбня О.,  Лупул Тетяна від редакції районної газети «Чорноморська зірка». Від імені всіх бібліотек Очаківщини  привітала і побажала  довгих літ і творчого натхнення ювіляру директор ЦБС Кривоносенко Н.С.


  Юрій Васильович в своїй промові згадав про тих, завдяки кому його книги видались,  тим, хто був його вчителями, натхненниками, і презентував свій новий твір  «Перший вірш», присвяченого тому, свому першому твору.

Цю творчу  дату Юрій Васильович зустрів  зі значним багажем життєвого досвіду та людської  шани. Від  себе особисто та від  імені всіх   шанувальників творчості  поета, ще раз  вітаю його    з цим   творчим ювілеєм.  Дякуємо  Вам, Юрій Васильович  за вашу поезiю.  Все у Вас влучно, неповторно i для людей. Щастя вам, творчих спалахiв i свiтлого неба над головою!


24 бер. 2014 р.

 28 березня відзначається 70 - річчя визволення Миколаївщини, а 30 березня - Очаківщини від фашистських загарбників.
 Минають роки, відлітають у вічність. Минуло багато років відколи замовкли останні постріли гармат, настала тиша, прийшов на нашу землю мир довгоочікуванний, вистражданий, оплачений найвищою ціною людського життя. Все далі відходять грізні і важкі роки другої світової війни, але не згасає пам’ять про тих, хто не шкодував своєї крові свого життя.
  


 Ми ніколи не забудемо про героїчні сторінки нашої історії й про ту страшну ціну, яку заплатило старше покоління за наше право на життя.

6 трав. 2013 р.

     


                 Цвіт перемоги
 В час, як доцвівши до травня порогу,
       Вже й відбіліють сади,
Він і приходить, наш  День Перемоги,
         День для нас вічно святий.

Злети знамен і салютів знамена!..
         З нами назавжди вона,
             Та сорок п’ятого, вічнозелена,
         Та вікопомна весна.

                                                       І як тоді, дорогий нам і досі
Недаленіючий день,
Хоч за рахунком вже шістдесят восьмий
Травень по світу іде.

І як продовження славної дати,
Вічність  обравши за ціль.
Йдуть  по Землі   Перемоги солдати,
Йдуть  її слави творці.

Щемно дзвенять бойові  нагороди
В їх все коротшім строю…
Ви їм доземно вклоніться, народи,
В ближнім і в дальнім краю.

…Стихла Земля у великій печалі,
Щоби на Пам'яті тлі
Стала вагоміш хвилина мовчання
Всіх уже сказаних слів.

Йдуть у грядущину часу дороги,
Час добавляє ходи…
Цвіт сорок п’ятого, цвіт Перемоги!
З нього життя всі плоди. 
                                                                                                      Ю. Зіньковський, 2013р.
                                                                                       

    Пам’ять... Вона нетлінна і вічна. Вона дивиться на нас із старих фронтових фотографій, з тих речей, які зберігають колишні фронтовики, і не дає померкнути жодній героїчній сторінці історії перемоги над фашизмом. А ми, молоде покоління, про іхні бойові подвиги, їхнє воєнне життя можемо сьогодні дізнатися тільки з їхніх розповідей, кінофільмів, творів художньої літератури.

   Роки... Скільки б їх не минуло, не зітруть у народній пам’яті світлі імена солдат Другої світової. На початку війни із жителів села Куцуруб  були утворені загони  народного ополчення, які тримали оборону. Почалася евакуація населення і власності колгоспу, але  ворог відрізав шлях. У серпні 1941 року село окупували   загарбники.
     256 односельчан пішли на фронт захищати Батьківщину. 114 куцурубчан віддали своє життя за  Перемогу. Орденами і медалями нагороджено 132 чоловіка.   « За самовіданну  працю у період Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 років» нагороджено 72 куцурyбчан. Під час окупації гітлеровці  пограбували і пошкодили  весь сільгозінвентар, клуб, вивезли скотину.
  30 вересня  під час Березнєговато – Снігурівської операції село було звільнене  від захватчиків.
Минають роки, відлітають у вічність. Минуло стільки років, відколи замовкли останні постріли гармат, настала тиша, прийшов на нашу землю мир довгожданий, вистражданий, оплачений найвищою ціною людського життя. Все далі відходять грізні і важкі роки війни, але не згасає пам’ять про тих, хто не шкодував своєї крові, свого життя.
 В  травні 1965 року у селі  відкрито пам’ятник  воїнам –  односельчанам. Щороку на мітинг, біля пам’ятника, приїжджають рідні загиблих, збираються куцурубчани щоб віддати данину вдячності, проголосити клятву вірності, вклонитися низько подвигу старшого покоління.
             68-му річницю Перемоги святкують лише 3 ветерана.
Згадаймо їх поіменно:
                  Соротяк Євстафій Іванович
                 Мазур Cтанілав Іванович
                Архипенко Іван Федосійович
Зараз вони – ветерани, літні люди і шановані, онуками, і правнуками. А тоді ж вони були зовсім юними.
 Подяка Вам, і шана, і уклін!
 Від тих, чиї діди пройшли крізь пекло,
          За те, що сонце в небі не померкло,
           І досі чути православних храмів дзвін!

   Напередодні свята хочеться також згадати і про дітей війни. Війна забрала в них отчий дім, материнську ласку, батьківську турботу, безхмарне дитинство і юність. Здоров`я Вам і довголіття!
    А наш  обов’язок не тільки в свята згадувати, а кожен день пам’ятати про усіх, хто кував перемогу і загинув.