Починаючи з 2005 року за рішенням ООН, щорічно 27 січня (День звільнення Освенцима) в усьому світі відзначається Міжнародний день пам'яті жертв Холокосту.
Холокост (Holocaust) - від давньогрецького holocaust osis, що означає "всеспалення", "знищення вогнем", "жертвоприношення". У сучасній науковій літературі і публіцистиці означає політику нацистської Німеччини, її союзників і пособників з переслідування і знищення 6 мільйонів євреїв в 1933-1945 роках.
Починаючи, з 1933 року, після приходу до влади Адольфа Гітлера і нацистської партії, у Німеччині почалася жорстока і принизлива антіееврейская політика. У 1935 році були прийняті так звані Нюрнберзькі закони, в основі яких лежали расистські принципи, що позбавляють євреїв їхніх громадянських прав. Одночасно з антіееврескімі заходами, вжитими в економіці та законодавстві, здійснювався послідовний процес культурного та громадського відсторонення, так, євреям стало заборонено сидіти на лавках у громадських парках, бути членами громадських організацій, тримати домашніх тварин, єврейські книги спалювалися. "Люди, що кидають книги у вогонь, - писав за пів століття до цього німецький поет єврейського походження, Генріх Гейне, - коли-небудь прийдуть до спалення людей".
Напередодні другої світової війни, євреї величезного Рейху виявилися зломленим народом. Нацистська політика створила безпрецедентні прояви антисемітизму, їй вдалося перетворити євреїв однією з найбільш асимільованих і процвітаючих громад Європи в знедолених. З початком війни становище євреїв Європи посилилося. Вони виявилися, немов замкнутими в клітці. Їм нікуди було діватися. Не багато країн хотіли приймати біженців. Виїхати з Німеччини було вже практично неможливо.
Після окупації Європи, почалася страшна і стрімка загибель єврейського населення. План Гітлера був у тому, щоб повністю "очистити" Європу від євреїв. Гетто, депортації євреїв до перевантажених вагонах для худоби в концтабори, знищення чоловіків, жінок і дітей в газових камерах, ейнзац-групи, що займалися масовими вбивствами євреїв, на окупованих територіях Радянського Союзу - ось далеко не повний перелік методів насильства і знищення. Тільки в конц таборі смерті Аушвіц- Біркенау було вбито більше одного мільйона 100 000 євреїв за роки війни. Це місце є одним з найголовніших місць і символів Холокосту. 6000000 осіб загинуло в результаті цієї Катастрофи. З них півтора мільйона - дітей. Унікальна общинна життя євреїв Європи була повністю знищена і ніколи не стала колишньою. У кожному окремому випадку - це трагедія родини. Як сказав Абель Герцберг: «Під час Холокосту не минулися шість мільйонів євреїв, а сталося шість мільйонів вбивств, і кожен раз гинув одна людина»
Усвідомлення трагедії Холокосту - це важлива і необхідна ступінь в розвитку вільного і толерантного суспільства, а також у духовному розвитку кожної окремо взятої людини. Як таке могло статися в освіченою і цивілізованій Європі, побудованої на християнських ідеях людинолюбства? Вичерпної відповіді на це питання немає досі. Кожне покоління має знаходити його самостійно, заново відкриваючи для себе цю страшну сторінку людської історії під назвою Холокост!
