Творчий вечір "Коли ти маєш іскру Божу в серці..."

  

  Доля щедро обдарувала його багатьма  здібностями. Він міг бути видатним шахістом, бо став кандидатом у майстри з цього виду  спорту, і навіть грав за першість України.

Міг здобути відомість як чудовий педагог, бо як кажуть його друзі та знайомі, на цій ниві на нього покладалися великі сподівання. Та серед усіх покликань з часом обрав поезію. І як виявилось, не даремно, бо саме вона стала справою його життя, його найбільшою розрадою і долею. Дала змогу розкрити глибину думок та усі душевні поривання, досягти справжніх висот майстерності володіння словом і здобути сотні, навіть тисячі шанувальників, найвідданіші з яких прийшли привітати його з 70 – річчям. 

Творчий вечір «Коли ти маєш іскру Божу в серці…», присвячений  відзначенню ювілею, безперечно, найвидатнішого поета Очаківщини Юрія Зіньковського розпочався  з розповіді  ведучої та головного організатора свята, бібліотекаря Т.О.Бурдиги – Ніколаєвої про життєвий та творчий шлях  митця, яку продовжив аудіо запис його автобіографіїї.  

Притишено звучав голос поета, присутні з цікавістю слідкували за екраном, де змінюючи одна одну й ілюструючи події його життя, проектувалися старі фотографії.

  Творчість Юрія Зіньковського насправді багатогранна,  в чому змогли  ще раз переконатися  його шанувальники.  В цей день  звучало багато  творів   Зіньковського Ю.В.,  шанувальниця  його  поезії Вершиніна  О.Й. прочитала вірш  «Свята простота», учень 6 класу Сотніков Микола прочитав вірш «Клички». У виконанні наймолодших шанувальників  - вихованців  ДНЗ «Зірочка» прозвучали вірші для  дітей із циклу  «Стежка». 

Всіх присутніх вразила пісня «Цвіт очей»  на слова Зіньковського Ю.В., музика Б.Євтухова  у  чудовому виконанні Забенко Наталіїї Сергіївни.  

   

 Готуючись до   цього свята ,  поцікавилась – що було б найкращим подарунком для  ювілярв?  Він посміхнувся і  відповів, що хотів би  почути  пісню на свій  вірш , яка  так і називається «Пісня про стежку» .

 







І цей подарунок ювіляр отримав.  Перед сятом мелодію до цієї пісні наспівав сам Юрій Васильович, а Чокова В.В., - вихователь дитячого садочка. поклала мелодію на ноти і зробила оранжування. Чудово виконали  цю пісню  вихователі дитячого садочка разом зі своїми дітками. 

 


 Органічним  доповненням до свята стала виставка на якій було представлено  творчий  доробок  митця - його книги, рукописи. Цілий розділ виставки був присвячений захопленню Юрія Васильовича, який так і називався "Шахи, як життя..."

  
    Є чудова традиція - підводячи підсумки певного життєвого шляху конкретної людини, говорити йому добрі слова визнання і захоплення. А ювілей - чудовий привід цю традицію підтримати!

     З чудовою віхою в житті ювіляра привітали:

 Магу Лариса Миколаївна - головний редактор районного радіо "Очаківська нива",

          
                                                                                             Крикун Галина Федорівна - краєзнавець;

 

                                                                        

 Кочмар Людмила Федорівна - редакція газети "Чорноморська зірка";

 

Жулинська Людмила Миколаївна, вчитель літератури,  справжній  друг і однодумець;

- Драган Ольга Петрівна,  від імені учнів Солончаківської школи;

 - Дудкіна Ольга Дмитрівна, від імені Парутенців - однокласників, сусідка;

 -  Куликов Павло Петрович – керівник Очаківського відділення «Дельта –лоцман», людина, яка допомагала і допомагає надалі у видавництві книг;

- Васькова Я.А. і Біла Г.В. від імені бібліотекарів Очаківщини;

- Матієнко Ольга Дмитрівна, фахівець --- РЦСССДМ, представник сільради;

  Баран Олег Іванович, доцент кафедри математики МДПУ ім. Сухомлинського, та інші.

А наостанок творчого вечора  виступив "винуватець" урочистостей. Він подякував усім, хто прийшов їх розділити разом з ним, за теплі слова та щирі побажання.   
Також відбулася автограф - сесія на якій шанувальники отримали книги поета з його автографом.
   
Вірш "Як добре, що вже молодість пройшла…" Зіньковський Ю.В. написав спеціально до цього ювілея.

   Як добре, що вже молодість пройшла…

 

Ще не готове рвалося по швах –
Та тільки, щоб нове відразу й шити…
Як добре, що вже молодість пройшла,
І що тепер спокійно можна жити.

Та вся пора у пошуках була
Всього хотілось від землі і неба…
Як добре, що вже молодість пройшла,
І що тепер так мало уже треба.

Душа чеканням тільки і жила,
Лиш почуттями обирались дії…
Як добре, що вже молодість пройшла,
Що мною розум тільки володіє.

В такі усюди кликала душа,
Що навіть часом міг не дорожити…
Як добре, що вже молодість пройшла,
І що тепер нема куди спішити.

Там і тривоги, і кохання шал,
Така в усім непевність і несталість…
Як добре, що вже молодість пройшла,
І як погано, що приходить старість.

                            Фото на  згадку:  з однокласницями. та  своїми учнями.