Шевченкове слово в віках не старіє

Щовесни, коли тануть сніги

І на рясті просяє веселка

 Повні сил і живої снаги

Ми вшановуєм  пам'ять Шевченка.

 

Для багатьох поколінь українців – Шевченко значить так багато, що здається ми вже усе про нього знаємо, його твори для нас близькі і зрозумілі, і він завжди з нами. Та насправді це не так, Т.Г.Шевченко, як явище велике і вічне – невичерпний. Він був, є і буде продовжуватися, так як він і є велична історія України.
   9 березня Україна відзначила  201-річницю від дня народження Шевченка Т.Г.   Вшановуючи пам'ять поета ми знову і знову говоримо про Т.Г.Шевченка, про його невмирущу славу, а він своїми творами промовляє до нас.
   Куцурубська  бібліотека  не  залишилась осторонь цієї дати, провела літературно - музичну годину"Твої пісні линуть по світу", підготувала книжкову виставку "Шевченкове слово в віках не старіє" та взяла участь у підготовці та проведені літературного  свята
«І лине над землею Шевченкове святеє слово», яке відбулося 12 березня у актовій залі Куцурубської ЗОШ і в якому взяли участь учні 1-2 класів. Ведуча свята  Майстришіна Оксана Анатоліївна ознайомила присутніх  з основними віхами в житті поета. А бібліотекар представила перегляд літератури  і розповіла про маловідомі та  цікаві факти з життя і творчості поета.   В програмі свята були представлені сцени із   життя малого Тараса,  до найменших деталей було продумано образи,     підібрано оригінальні костюми ( мами Тарасика, яку грала Ніколаєва Оля, мачухи - Юраш Марія -8клас), Чокова Марія представила вірш присвячений поету, який вона написала разом з бабусею. Кондратюк Софія вірші читала артистично, емоційно, з музичним супроводом.

 Минатимуть роки, спливатимуть віки, а Шевченко залишиться в пам’яті нащадків, бо є і буде Україна і народ український, який пам’ятає його заповітні слова:

І мене в сімї великій,

В сімї вольній новій

Незабудьте пам’янути

Незлим, тихим словом.

3 березня- Всесвітній день письменника

Ви знаєте, скільки письменників у світі? За одними даними їх кількість не перевищує сто тисяч, за іншими - їх двісті тисяч, можливо трохи більше. Якщо згадати, що кількість людей, які живуть на нашій планеті становить сім мільярдів, то виявиться що письменників можна віднести  до зникаючого виду. І це з урахуванням, величезної  армії тих  людей, що  пишуть і публікують себе на різних інтернет-сайтах. Письмові твори створюються більш, ніж на ста п'ятдесяти мовах. Професійний письменник, який проживає на гонорари від продажу своїх творів, може написати в секунду одне слово. Приблизно 36000 слів він може написати за добу, це враховуючи перерви на їжу та сон. Якщо від такої напруги він не впаде замертво, то, працюючи невтомно, за рік письменник напише таку кількість слів, що сам здивується, скільки йому вдалося написати за цей період часу. А протягом життя? Толстой Лев Миколайович за своє життя написав 96 томів. Горький Олексій Максимович став творцем сорока томів. Самим плідним письменником, виявився аж ніяк не Олександр Дюма-батько, який примудрився написати 420 романів. Пальму першості взяла не надто відома письменниця з Англії, вона склала кілька тисяч детективних романів, зміст яких викладено на 300 сторінках. З усього вищесказаного очевидно, наскільки нелегка  письменницька  праця, і якої   поваги вона заслуговує. 

Саме тому було засновано Всесвітній день письменника, який припадає на 3 березня. Святкування цього незвичайного дня було затверджено рішенням конгресу Міжнародного ПЕН-клубу, скликаного на початку 1986 року. ПЕН-клуб був заснований в 1921 році в Англії. Ідея освіти належить Кетрін Емі Доусон-Скотт письменниці з Англії, очолив клуб Джон Голсуорсі. День письменника служить відмінним приводом для поздоровлення любителів складати романи. 

Пропонуємо до вашої уваги цікаві факти про письменників.

Розповідь про наше майбутнє без книг і любові до читання.

Скажіть, яку книгу ви прочитали недавно? А коли це було? Нам ніколи читати, ніколи думати, що колись давати волю своїй уяві, колись насолоджуватися мовою, стилем, історією. Всі відкладаємо і відкладаємо. А що якщо спробувати уявити собі, що буде, коли метушливий ритм життя і прогрес призведе до того, що література перестане бути потрібною, відімре і залишиться тільки в серцях відданих анахронічних людей?

Майк Гелпрін написав оповідання «Свіча горіла», в якому описав подібну ситуацію. Прочитайте його, будь ласка. А коли буде час - підійдіть до книжкового стелажу, виберіть собі що-небудь цікаве.

50 років творчої діяльності Зіньковського Ю.В.

14 листопада  Куцурубська СБФ радо зустрічала гостей, які були запрошені на літературну годину  

 «А в нього що не вірш – поема,
      А в нього що не думка,-то життя",

присвячену 50-чю творчої діяльності нашого талановитого земляка, поета Зіньковського Ю.В.

           Ця зустріч  — данина  таланту   майстра слова, що багато років плідно працює  на  поетичній ниві .

  Звідки ця дата? З чого почався відлік? А все почалося з того, що рівно 50 років тому у далекому 1964 році  в номері від 14 листопада районна газета «Чорноморська зірка» надрукувала вірш Юрія Васильовича «Революція». Це і стало тією відправною точкою з якої і почався відлік творчої діяльності поета.

        50 років – це багато чи мало? Для історії 50 років – менше ніж одна мить.В рамках людського життя досить довгий строк, який вміщує народження, дитинство, юність,  досвідченість, зрілість. А ми вимірюємо цей час щедрим урожаєм публікацій, збірок , видань, які  з`являлись в творчому доробку автора впродовж цих років. З літературною спадщиною поета  присутні мали змогу  ознайомитись на  книжковій виставці «Співець рідного краю».

 А почалося все з «Революції», і ось вже довгих  50 років  від дня публікації  його  твори  знову і знову, регулярно   з`являються  на сторінках   районної газети.   Разом з тим друкувався і  в іншій періодиці : газетах  «Радянська освіта», «Молодь України», «Радянська Україна», «Літературна Україна», журналах «Дніпро», «Україна», «Донбас», «Прапор», «Жовтень», «Піонерія», «Ранок»,  у піврічнику «Поезія» та в багатьох колективних збірках.  Перша збірка віршів поета  «Теорема»  вийшла  у видавництві «Радянський письменник» у 1987році, друга  - «Мій білий світ»   була надрукована у Миколаєві у 2003 році. Збірка « На довгій ниві» побачила світ у 2006 році, «Битва на лимані» у 2008 році,  а «Далеке і близьке» у 2011р. У грудні 2012 року побачила світ збірка поезії митця «Виднокіл», до якої увійшли  лише  нові вірші, які ще не видавалися. 

 

Цього дня лунало багато  творів Юрія Васильовича:  вірш "Окуляри" пролунав у виконані Осадчого Олега, Зайцева Т.М. прочитала вірша "Гроза" та «Карбованець», Шугайло П.М. «Як добре, що вже молодість пройшла", та багато інших, а Забенко Н.С. виконала пісню "Цвіт очей", композитора Б.Євтухова на вірш Ю. Зіньковського.  Привітати ювіляра з цим знаменним днем завітали голова Очаківської районної ради Борщевський О.І., який вручив ювіляру грамоту райради, за вагомий внесок у культуру району. завітали давній друг і меценат, який надавав допомогу у виданні книг поета Грицієнко П.П., головний редактор районного радіо «Очаківська нива» Магу Л.М., представник  терцентру з надання соціальних послуг Довбня О.,  Лупул Тетяна від редакції районної газети «Чорноморська зірка». Від імені всіх бібліотек Очаківщини  привітала і побажала  довгих літ і творчого натхнення ювіляру директор ЦБС Кривоносенко Н.С.

  Юрій Васильович в своїй промові згадав про тих, завдяки кому його книги видались,  тим, хто був його вчителями, натхненниками, і презентував свій новий твір  «Перший вірш», присвяченого тому, свому першому твору.

Цю творчу  дату Юрій Васильович зустрів  зі значним багажем життєвого досвіду та людської  шани. Від  себе особисто та від  імені всіх   шанувальників творчості  поета, ще раз  вітаю його    з цим   творчим ювілеєм.  Дякуємо  Вам, Юрій Васильович  за вашу поезiю.  Все у Вас влучно, неповторно i для людей. Щастя вам, творчих спалахiв i свiтлого неба над головою!

Про перловку

Шановні колеги, як часто Вас дивують запити ваших читачів? Чи замислювались Ви колись з чого виготовлена перлова крупа, і звідки така назва? Мені якось,  це теж не спадало на думку. Аж ось один допитливий  користувач зробив такий запит.

Виявляється, що назва перловка походить  від слова перл - перли. Ця крупа дійсно нагадує річкові перли. Перловка - це ячмінь, зернова культура, що не піддана очищенню від верхнього шару, від серцевини. Тобто крупа, в чистому, природному вигляді, ніж вона і цінна для нас.

 Перловка поділяється на:

 • перлову крупу, яка очищена, але не сильно. Вона ще зберегла волокна, які нам так необхідні;

 • голландка. Ця крупа має дуже «пристойний» вигляд, де добре очищений верхній шар;

• ячна крупа, яка готується з перлової крупи. Це аналог манки, яка робиться з пшениці, а ячна виробляється з ячменю.

Чим менше крупа оброблена, чим менше вона обдерта від зовнішнього шару, тим більше в ній зберігається харчових волокон, які для нас мають величезне значення, тим більше вона корисна для нас.

А чи знаєте ви, що перловка - це каша Піфагора?

Крупи зазвичай містять багато вуглеводів, але мало білка. У перловці великий вміст рослинного білка (10 гр. Білка на 100 гр. Перловки). Зміст вуглеводів: 50 гр. на 100 гр. крупи. Є жири, а також незамінна амінокислота лізин. Вона всередині нашого організму не виробляється. Лізин грає величезну роль у побудові деяких білкових структур нашого організму, зокрема колагену. Колаген важливий для підтримки еластичності судин, підтримання гарної шкіри на обличчі, бере участь у загоєнні ран.

За змістом лізину перловка стоїть на другому місці, після житній крупи.

Перлова крупа більше близька за змістом до пшениці, а не до гречки. Перлова крупа - це дуже цінний продукт для людей, у яких є істотні фізичні навантаження.

У радянському союзі формуванні раціонів приділяли велику увагу. І неспроста з'явилися ті чи інші продукти. Для цього працювали спеціальні інститути.

Слід пам'ятати, що перловка стала широко поширена в Росії не так давно. Раніше вона називалася панською кашею і їли перловку далеко не всі. А зараз ми чомусь зневажливо до неї ставимося.

День добра і поваги

Проведення заходів для літніх людей спільно з територіальним  центром з надання соціальних послуг  населенню Куцурубської сільської ради  стало для Куцурубської СБФ традицією. 1 жовтня в черговий раз бібліотека  відчинила  свої двері для пенсіонерів. Для них підготували святкову програму «Відпочити настав час», присвячену Дню літньої людини.  Спеціаліст терцентру Матієнко О.Д. привітала всіх  присітніх зі святом, побажала міцного здоровя та довголіття.

 З історією свята всіх присутніх познайомила ведуча бібліотекар Бурдига – Ніколаєва Т.О. 1 жовтня відзначається Міжнародний день людей похилого віку. Рішення про це було прийнято Генеральною Асамблеєю ООН в 1990 році. Спочатку День літніх людей почали відзначати в Скандинавських країнах Європи, потім в Америці, а з кінця 80-х років - у всьому світі. Остаточно Міжнародний день людей похилого віку був проголошений Генеральною Асамблеєю ООН в 1990 році, а в Російській Федерації - в 1992 році. І тепер щороку, в золоту осінню пору ми вшановуємо тих, хто всі свої сили і знання присвятив своєму народові, хто віддав здоров'я і молодість молодому поколінню. Запрошені з цікавістю  і посмішками сприймали інформацію про своєрідні рекорди, які встановили їх ровесники, або люди набагато старші. У святковій програмі брали участь учні середньої школи. Для своїх бабусь і дідусів вони виконали веселу пісню «Усмішка».   А Бабусі із задоволенням підспівували своїм онукам. 

А потім взяли участь у вікторині «Фільм. Фільм, фільм!»,  в якій змагалися за звання кращого кінознавця улюблених кінострічок.  Висловлюємо подяку  представникам кандидата в депутати Паламарюка П.М, які надали допомогу в організації солодкого столу.

.  Захід проходив в такій теплі і привітні атмосфері, що ніхто і не помітив, як швидко пролетів час, і свято підійшло до кінця.

Зустріч з поетом

27 вересня Куцурубська  СБФ спільно з Парутинською СБФ провели зустріч з поетом - земляком Зіньковським Ю.В.   в рамках Дня відкритих дверей, присвяченого Всеукраїнському  дню бібліотек.  В читальній залі   Парутинської бібліотеки на гостей з Куцуруба чекали учні старших класів, однокласники,  колишні сусіди і поціновувачі творчості поета. Приємним сюрпризом для бібліотекарів стало привітання зі світом, яке підготували діти.. На цій зустрічі Юрій Васильович представив декілька нових віршів, лунали і твори зі збірки "Виднокіл", в якій є багато віршів присвяченних селу Парутиному, в якому поет прожив 20 років.  Зустріч пройшла в теплій, ностальгічній атмосфері.