19 лист. 2018 р.

Хай щастить Вам, ювіляре!


     17 листопада відсвяткував свій ювілей Чоков Олександр Онисимович - голова ради ветеранів села Куцуруб, краєзнавець, кращий друг бібліотеки! Бажаємо ювіляру довголіття, міцного здоров`я і всяких гараздів!
Чоков Олександр Онисимович народився 17 листопада 1948   року в селі Іванівка Очаківського району Миколаївської області.
     Його батьки, Онисим  та Ганна, були колгоспниками. Вони з  ранку до  пізнього вечора працювали у полі. Праця в колгоспі в    післявоєнні роки була дуже тяжкою. Землю селяни обробляли      кіньми та волами. Жінки вручну в’язали снопи.
     Маленький Сашко з братом Іваном ходили  в яслі, так тоді називали дитячий садочок, який знаходився в простій селянській хатині. Ті яслі  були зовсім не схожі на наші теперішні дитячі садки з просторими світлими кімнатами, музикальними та спортивними залами.
   В 7 років він пішов до школи. Вчитися йому  було дуже цікаво,  був старанним учнем. Після закінчення восьмирічної школи навчався в ПТУ № 5 за спеціальністю  складальник корпусів металевих суден і   одночасно – в вечірній         середній школі  робітничої молоді № 10 на території заводу ім. Насенко,     нині  це        Чорноморський суднобудівний завод.
     Після закінчення ПТУ Олександр Онисимович  працював на заводі, на будівництві великих морозильних риболовних траулерів, які  ходили по морях і океанах по всій планеті. В 1967 році його призвали до лав   армії. Три роки він служив радіотелеграфістом на Чорноморському флоті у місті – герої Севастополі. Був        відмінником  бойової підготовки, спеціалістом 1 класу. За час     служби  отримав 20 подяк, У 1969 році його портрет розміщено на Дошці Пошани «Вони відмінно служать Батьківщині» у Севастопольському  Матроському   клубі. У 1970 році у складі десанту пловців з двох великих десантних кораблів приймав участь у масовому запливі на честь Військово Морського флоту.
Також Олександр Онисимович  нагороджений  медаллю  «За військову доблесть» та іменним дарунком – електробритвою «Москва», від       Головнокомандуючого флотом Радянського Союзу, адмірала  флоту С.Г. Горшкова.
 Після служби на флоті повернувся до рідного села. Він почав працювати електрозварювальником в мехмайстерні радгоспу «Сонячний».
  Молодь села Іванівка обрали його своїм ватажком. Він організовував комсомольців на добрі, корисні справи. Про це часто писали в районній газеті «Чорноморська зірка». А потім три роки він      очолював вже районну організацію молоді Очаківщини.
     Олександра Онисимовича поважали і довіряли йому в усьому районі, бо він мав репутацію справедливої, добропорядної, освіченої людини. В 1982 році він закінчив заочне навчання в Херсонському сільськогосподарському інституті і отримав професію агронома. З цього ж часу  10 років очолював партійну організацію  в радгоспі «Лиманський».
  Він завжди був серед людей праці, організовував  змагання  серед тваринників, механізаторів, виноградарів, будівельників. Багато уваги приділяв виховній роботі серед молоді, людей праці і  сільської інтелігенції.
  З  жовтня  1990 року  по  квітень 2002 року  працював сільським головою. Тепер він вже опікувався всіма жителями нашого села, дбав про їх  добробут. Разом з керівниками господарства приймав безпосередню  участь в організації будівництва сільського Будинку культури, прибудови до школи, дитячого садка, прокладанні асфальту на вулицях села, підведенню водопроводу, природного газу в кожну сільську оселю.
  Не все так гладко робилося, не   вистачало коштів, матеріалів. Та Олександр Онисимович прикладав всі зусилля, обходив не один ряд кабінетів, щоб вибити все необхідне для  села.
     В 1989 році на своїй машині їздив до Києва, Миколаєва,Тирасполя для вирішення питання придбання металевих конструкцій, підвісної стелі в глядацькій залі, декорацій для сцени в новому  Будинку культури.
   У 1998 році машинами через Херсон, десантним кораблем і    фелюгою було перевезено триста кубів дров для пенсіонерів села, сам їх грузив на Кінбурнській косі,і сам їх  розвантажував порту і в Куцурубі, бо на той час грошей на залучення робітників для цієї роботи в сільраді не було.
  В 2008 році Олександр Онисимович пішов на заслужений  відпочинок. Але він не сидить без діла, займає активну життєву позицію,  очолює ветеранську організацію села Куцуруб,  навіть,  навчався в  Університеті третього віку.
Пропрацювавши майже 50 років серед людей і для людей, він багато чого зберігає в своїй пам`яті майже про кожного мешканця села, про їх трудові подвиги на широких колгоспних ланах і на водах Дніпробузького лиману.
Він пам’ятає нестримне бажання людей жити краще і заможніше, зробити своє рідне село сучасним і впорядкованим. Пам’ятає він розповіді людей старших поколінь про життя до війни,  героїзм односельчан під час Другої світової війни, важкі повоєнні роки. Все це спонукало Олександра Онисимовича  до оформлення альбомів з історії села.
       Ще раніше, у восьмидесяті роки, він підготував для шкільного музею  7 альбомів: «Вони захищали Вітчизну», «Наші досягнення», «Нагороди за сумлінну працю»,  
 «Пам′ять священна» тощо.
Оформив експозицію про загиблих воїнів односельчан, ветеранів Другої світової війни.

   Нещодавно Олександр Онисимович закінчив роботу по  оформленню 8 альбомів з історії села   Куцуруб за публікаціями районних, обласних, республіканських газет з 1945 року по теперішній час. В цих альбомах розміщено 1360 публікацій, 850 фотодокументів. Протягом трьох років він збирав газетні ви-різки, фотографії, залучав спонсорів, витрачав власні сили і кошти на таку кропітку і потрібну справу – збереження історичної пам`яті нашого села. В альбомах зберігається інформація про село в цілому, наші свята і робочі будні, досягнення  трудівників колгоспу, культурні події. 2600 фото для альбомів надали мешканці села. Допомагали  і учні  Куцурубської школи.
По закінченню роботи  Олександр Онисимович передав ці      альбоми до  Куцурубської публічної бібліотеки, щоб кожен                  мешканець села та й наші  гості мали  змогу більше дізнатися про наше село і його працьовитих людей. Але і зараз, якщо з`являються нові фото, або знаходиться цікава вирізка, він додає цю інформацію до альбомів.
Зараз працює над 9 альбомом «Пам'ять священна», про учасників і ветеранів ДСВ.

Немає коментарів:

Дописати коментар