День працівників культури в Куцурубській ОТГ

7 листопада в Куцурубській сільській раді ОТГ відсвяткували Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва.
У залі Куцурубської публічної бібліотеки на святковому заході зібралися працівники музичних шкіл, бібліотек та клубних закладів. Теплими словами зі святом усіх присутніх привітала голова Куцурубської сільської ради ОТГ Копійка Інна Василівна та нагородила грамотами с подарунками  працівників за сумлінну працю, професійну майстерність та вагомий внесок у розвиток культури.На святі прозвучали пісні, музичні композиції та вірші. Також зі святом усіх працівників привітала заступник голови Куцурубської сільської ради ОТГ Горгуленко Лариса Миколаївна.

Грамотами голови ОТГ нагородженні директор Куцурубської ПБ Бурдига - Ніколаєва Т.О., бібліотекар Дмитрівської СБФ Мельникова О.М., бібліотекар Матросівської СБФ Варюк Л.М..

До нас завітав дитячий садок!

9 листопада учні 2 класу Куцурубської ЗОШ взяли участь у пізнавально - розважальній вікторині "Українська казка вчить, як на світі жить", з нагоди Дня української писемності та мови. Дві команди «Мовознавці» і «Всезнайки» виборювали звання кращого знавця української мови.
Захід пройшов весело, енергійно та динамічно. Маленькі мовознавці довели, що вони добре знають українські народні казки, люблять і шанують свою співучу і дзвінку мову.

Суд дозволив обмін нерівноцінной землі з доплатою

Консультує начальник Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Роман Возняк

Приватні особи мають право обмінюватися земельними ділянками, що належать їм на праві власності, якщо воно зареєстровано.

Донецький апеляційний суд, розглянувши справу № 227/1505/18, визнав право приватних осіб на фактичну продажу землі агрофірмам. Суд вирішив, що оформлення договору міни землі з доплатою не по схемі «пай на пай» в єдиному масиві відповідає законодавству.

Постановою від 10 жовтня суд залишив в силі рішення суду першої інстанції, який відмовився визнати недійсним договір міни земельних ділянок між фіз- та юрособою за позовом прокурора.

Апеляційний суд погодився, що правовідносини між агрофірмою і землевласником щодо укладення договору міни, не суперечать підпункту «б» пункту 15 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України (щодо мораторію на продаж земель, який зараз продовжений до 2019 року) і відповідають приписам ст.ст. 203, 715, 716 ЦК України: законодавець дозволив обмін земельної ділянки на іншу земельну ділянку.

Судом встановлено, що співвідповідачі обмінялися сформованими земельними ділянками з кадастровими номерами. Тобто, дані правовідносини за своєю суттю не підпадають під правове регулювання Закону № 899 «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», оскільки він регулює обмін розподілених між власниками, визначених у натурі земельних ділянок, які ще не зареєстровані за власниками, тобто таких земельних ділянок, які не можуть виступати в якості об'єкта цивільних прав. На противагу цьому, співвідповідачі обміняли земельні ділянки, які зареєстровані відповідно до законодавства і виступають в якості об'єкта цивільних прав.

З огляду на вищевказане, обмін зареєстрованими земельними ділянками є законним правом сторін - їх власників. Процедура міни на підставі їх вільного волевиявлення може Суди, застосувавши рішення ЄСПЛ у справі «Зеленчук і Цицюра проти України» щодо неправомірності мораторію, вирішили, що правова угода між двома приватними особами, в бути використана за взаємною згодою.

Зміст правової угоди, укладеної між агрофірмою і землевласником щодо міни земельними ділянками, не суперечить актам чинного законодавства та не є фіктивною чи уявної правовою угодою в розумінні статей 234 - 235 Цивільного кодексу, оскільки її умови в повному обсязі виконані сторонами договору з дотриманням чинного законодавства (агрофірма отримала більшу ділянку, за який віддала менший і гроші).

основі якої закладено обмін двома земельними ділянками, що належать кожній на праві власності, що не порушує майнових прав держави (на що посилався прокурор). Від визнання правочину недійсним негативні наслідки понесуть тільки приватні особи, а не держава.

Про процедуру реєстрації народження дитини розповідає Міністр юстиції України Павло Петренко

Що потрібно зробити після народження дитини?

Батьки зобов’язані не пізніше 1 місяця від дня пологів зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання одного з батьків або за місцем народження дитини.

Заявниками можуть бути як батьки дитини, так й інші особи. Присутність обох батьків є обов’язковою, якщо батьки мають різні прізвища.

Державна реєстрація проводиться з одночасним визначенням походження дитини та присвоєнням їй імені, прізвища та по батькові.

Як визначається походження дитини?    

Походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини.

Походження дитини від батька визначається на підставі свідоцтва про шлюб, якщо на час народження дитини мати перебувала з ним у шлюбі.

Якщо батьки не перебувають у шлюбі, походження дитини від батька визначається за письмовою заявою матері та батька дитини про визнання батьківства або за рішенням суду.

При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків або відповідного рішення суду, запис про батька провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Які документи потрібні для реєстрації народження?

Одночасно із заявою про державну реєстрацію народження (усною або письмовою) для проведення державної реєстрації народження дитини подається:

-           паспорт заявника, якщо заявниками є не батьки;

-           документ, який підтверджує факт народження – медичний документ, виданий закладом охорони здоров'я;

-           паспорти батьків або одного з них;

-           документ, що підтверджує походження дитини від батька (свідоцтво про шлюб або спільна заява матері та батька дитини, або заява матері); 

-           за відсутності документа закладу охорони здоров’я або медичної консультативної комісії, підставою для реєстрації народження є рішення суду про встановлення факту народження.

Як визначитися з ім’ям, прізвищем та по батькові дитини?

При державній реєстрації народження дитині присвоюється прізвище, ім’я та по батькові, які індивідуалізують особу, виділяють її з-поміж інших.

Прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати й батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Батьки, які мають різні прізвища, можуть присвоїти дитині подвійне прізвище. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки або судом.

Ім’я дитини визначається за згодою батьків. Ім’я дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, визначається матір’ю дитини. Дитині може бути дано не більше двох імен, якщо інше не випливає зі звичаю національної меншини, до якої належать мати або батько. Спір між батьками щодо імені дитини може вирішуватися органом опіки або судом.

По батькові присвоюється за власним іменем батька. Якщо батько має подвійне ім’я, то по батькові дитині присвоюється за одним із них. На прохання батьків по батькові може також утворюватися згідно з національними традиціями або не присвоюватися взагалі.

Якщо батьківство дитини не визнано, по батькові визначається за іменем особи, яку мати дитини назвала її батьком.

Де працює послуга з прийому документів для реєстрації у пологових?

З метою створення сприятливих умов, спрямованих на спрощення доступу громадян до адміністративних послуг, в усіх регіонах України надається послуга щодо прийому документів для державної реєстрації народження та видачі відповідного свідоцтва безпосередньо в пологових будинках. Загалом у 477 медичних установах. За 2016-2017 роки цією послугою скористалися 238 166 громадян.

Інформація про пологові будинки, в яких можна отримати свідоцтво про народження дитини, розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції (https://minjust.gov.ua).

Чи є покарання для батьків, які несвоєчасно зареєстрували дитину?

Несвоєчасна без поважної причини державна реєстрація батьками народження дитини в державних органах державної реєстрації актів цивільного стану тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 51 грн).

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Ви можете звернутись до Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області. Адреса: м. Миколаїв, вул. 8 Березня, 107; тел./факс (0512) 47-41-28. E-mail: info@mk.minjust.gov.ua

Захищаймо права разом!

Консультує начальник Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Р.Вознюк

Для реалізації положень Закону «Про запобігання та протидію домашньому насильству», що набрав чинності на початку січня цього року, Міністерство внутрішніх справ України розробило відповідні нормативні акти.

Зокрема, 1 серпня цього року Міністерством внутрішніх справ видано наказ № 654 «Про затвердження Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного розпорядження щодо кривдника», який зареєстрований в Мін'юсті та діє з 11 вересня.

Згідно з цим Порядком, у разі виявлення факту домашнього насилля, працівники поліції будуть виносити кривдникові терміновий заборонний припис. Він виноситься, якщо існує безпосередня загроза життю або здоров'ю потерпілої особи.

Припис виноситься на строк до 10 діб. Документ передбачає прийняття  стосовно до кривдника таких заходів, як зобов'язання покинути місце проживання або перебування особи, яка постраждала; заборона на вхід і перебування в місці проживання або перебування постраждалої особи; а також заборона будь-яким способом контактувати з потерпілим від домашнього насильства.

Дія розпорядження припиняється у разі застосування до кривдника судом адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту або обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні.

Кривдник, щодо якого винесено припис, згідно з яким він повинен покинути місце проживання (перебування) з потерпілою особою, зобов'язаний повідомити про місце свого тимчасового перебування уповноважений підрозділ поліції за місцем вчинення домашнього насильства.

Працівники уповноваженого підрозділу поліції можуть у встановленому порядку застосовувати поліцейські заходи примусу для виселення з житлового приміщення кривдника, якщо припис передбачає зобов'язання покинути місце проживання (перебування) особи, яка постраждала, а кривдник відмовляється добровільно його покинути.

Консультація міністра юстиції

Право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитку з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які на законних підставах проживають у них.

Кожен громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

Які об'єкти не підлягають приватизації?

1.      квартири-музеї;

2.      квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв;

3.      квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, які перебувають в аварійному стані; квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного відселення.

Як можна приватизувати житло?

Варіант 1. Безоплатна передача громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю.

Варіант 2. Продаж надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, які мешкають в них або перебувають в черзі на поліпшення житлових умов.

Куди звернутися для приватизації?

Приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває державний житловий фонд.

Які потрібно зібрати документи?

1.      оформлена заява на приватизацію;

2.      копія документа, що посвідчує особу;

3.      технічний паспорт на квартиру (будинок), жиле приміщення у гуртожитку;

4.      довідка про склад сім'ї та займані приміщення;

5.      копія ордера про надання житлової площі (копія договору найму у гуртожитку);

6.      документ, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду (довідка з попередніх місць проживання (після 1992 року) щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду);

7.      копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації;

8.      заява – згода тимчасово відсутніх членів сім'ї наймача на приватизацію.

Кому може бути відмовлено у приватизації?

Громадянам, які:

-        проживають у гуртожитках менше ніж 5 років,  без правових підстав;

-        проживають у гуртожитках, призначених для тимчасового проживання, у зв'язку з навчанням, перенавчанням чи підвищенням кваліфікації у навчальних закладах та у зв'язку з роботою (службою) за контрактом;

-        мешкають у спеціальних гуртожитках, призначених для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі і потребують поліпшення житлових умов або жила площа яких тимчасово заселена, або яким немає можливості повернути колишнє жиле приміщення;

-        потребують медичної допомоги у зв'язку із захворюванням на туберкульоз;

-        проживають у гуртожитках, що мають статус соціальних на день набрання Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків".

Чи можна оскаржити відмову?

Спори щодо приватизації квартири (будинку), житлового приміщення в гуртожитку вирішуються в порядку цивільного судочинства.

Чи можна продати або подарувати приватизоване житло?

Власник приватизованого житла має право розпорядитися майном на свій розсуд. Він може продати, подарувати, заповісти, здати в оренду, обміняти, закласти, укласти будь-які інші угоди, які не заборонені законом.