Краєзнавча вікторина «Село моє рідне – найкраще у світі!»

                                                                      Шановні, куцурубчани!

 Куцурубська публічна бібліотека проводить краєзнавчу вікторину «Село моє рідне – найкраще у світі!», присвячену 25 – річчю Незалежності України та Дню села. 

                 Участь у вікторині можна взяти як особисто, так і всією родиною.

  Переможцями вікторини стануть перші 3 учасника, які до 22 серпня включно, нададуть вірні відповіді на питання вікторини. Відповіді можна принести до бібліотеки особисто, надіслати на ел.адресу бібліотеки: kuzurub.biblioteka@yandex.ua .

Нагородження переможців відбудеться 24 серпня на святкуванні Дня села.

 P.S.: Якщо ви завітаєте для пошуку відповідей до бібліотеки, ми Вам обов’язково в цьому допоможемо, також обіцяємо надати вірну відповідь на одне будь - яке питання! 

Підказки можна знайти і в  цьому блозі.

 Удачі!

 1. В якому році засноване село Куцуруб? 

 2. Всім відома легенда, яка розповідається як правдива історія, про походження назви села. Про які скарби розповідає ще одна легенда пов’язана з історією нашої місцевості? 

 3.В 1951 році на полях колгоспу «Червоний партизан» було посаджено екзотичну для нашої місцевості рослину. Перший врожай плодів плану-валося отримати через 4 роки, але рослини не прижилися. Яка назва цієї рослини? 

 4.Східна частина села Куцуруб має назву Камші. Звідки така назва? 

 5.Назва провулку в селі Куцуруб, який має найменшу кількість будинків?

 6. З якого року в нашому селі, яке стало їх другою Батьківщиної, проживають колишні польські українці?

 7. Вулиця Пілієва перейменована на честь нашого односельчанина Анатолія Пілієва, загиблого в Афганістані.Яка перша назва цієї вулиці? 

 8.Коли відбулося відкриття новозбудованого Будинку культури?

 9. В жовтні 1989 року на концерті відбулася прем`ера пісні, автором якої був Лукін Борис Олександрович – керівник духового оркестру. Яку назву мала ця пісня? 

 10. Він, один із тих, ким пишається село - заслужений тренер України з футболу, майстер спорту, володар Кубку СРСР серед команд колективів фізичної культури. Ім`я нашого видатного односельчанина ...

 11. Він народився в Куцурубі,

       Він і сьогодні тут живе.

       Його поезія барвиста 

       За душу щирістю бере.

 Це уривок з вірша  «Ю.Зіньковському на 70 – ччя», який, як і багато інших віршів – присвят куцурубчанам ( «Пам`яті Анатолія Пілієва», «Зустріч», «Люди похилого віку» та ін..) написала наша односельчанка, нажаль, маловідома як поет. Але ми її знаємо, як колишнього бухгалтера колгоспу, секретаря сільради, піонервожату, добру дружину і бабусю. Назвіть ім`я автора вірша. 

 12. У повсякденному житті ми звикли до того, що відомих, незвичайних людей можна побачити по телевізору, прочитати про них в газеті чи журналі. Повірте, що це зовсім не так. Ось і наш односельчанин, письменник - скромна людина великого таланту, відомий далеко за межами України, його творами зачитуються і на просторах колишнього Союзу, і в далекій Флориді. А він живе і пише поруч з нами. Хоча і друкується в багатьох періодичних і інтернет виданнях, своїх власних збірок не має. Назвіть ім`я нашого письменника – земляка.

 Чекаємо на ваші відповіді!

Весь світ на моніторі

   В червні Куцурубська сільська рада ОТГ  забезпечила  комп'ютерною технікою та інтернет-мережею Куцурубську публічну бібліотеку, що надало змогу  безкоштовного  доступу кожного жителя громади до інформаційного простору. Це  перший крок у реалізації   проекту «Створення інформаційно-культурного центру об'єднаної територіальної громади на базі  Куцурубської публічної  бібліотеки».  Другим кроком стало запровадження   безкоштовного  курсу комп`ютерної грамотності для дорослих «Весь світ на моніторі». Бібліотекою розроблено доступний курс, який  складається з чотирьох блоків, розділених на 20 уроків. Загальна тривалість курсу – 3 місяці,  за умови, що учасник відвідуватиме навчання в бібліотеці раз на тиждень. Цією послугою може скористатися кожен відвідувач бібліотеки. Якщо ви раніше не вивчали комп’ютер, можете почати навчання з самого початку, з першого блоку. Якщо ви знаєте основи, ви можете вибрати третій або четвертий блок - для осіб, що володіють початковими навичками.

 Можливістю навчатися на   безкоштовних  курсах  скористалися Зайцева Т.М. (1947 р.н.) та Вершиніна О.Й. (1949 р.н.) активні користувачі бібліотеки, випускники «Університету третього віку»  які пройшли вже 6 уроків і є  наглядним прикладом того, що вчитися ніколи не пізно.

Літо в бібліотеці

Промайнула майже половина довгоочікуваних літніх канікул, літа,   насиченого цікавими подіями. Традиційно двері бібліотеки  гостинно відчинені для всіх користувачів, особливо часті гості - діти.  Для літніх таборів шкіл громади бібліотека підготувала і провела багато цікавих заходів.   До дня захисту дітей в центральній бібліотеці відбувся час відвертої розмови «Діти в правовій державі», користувачі ознайомилися з історією свята, конвенцією про права дитини,  прийняли участь у казково – правознавчій лотереї «Твої і мої права».   Учні 4 класу Куцурубської ЗОШ здійснили віртуальну подорож «Чарівник із Копенгагена»,  учні 3 класу приймали участь у грі – вікторині «Розпочались канікули – нам сумувати ніколи»,  учні 2 класу у казковій вікторині «1000 загадок для дітей», учні 1 класу  здійснили  віртуально – краєзнавчий вояж  «Місто на Бузі»,  познайомилися з визначними пам'ятками м. Миколаєва. Учні «побували» в зоопарку, головній площі і вулиці міста,  в різних музеях міста, а також переглянули  кліп про Миколаїв.  Інформаційний коктейль «Природні катастрофи» познайомив дітлахів  з такими явищами природи як смерчі, повені, землетруси і виверження вулканів. Діти дізналися про причини виникнення цих стихійних лих.  Переглянули фільми   «Вулкани» і «Найсильніші землетруси в світі ».

Користувачі Іванівської БФ  мали змогу прийняти участь у грі – розвазі «Веселимося, граємо - літечко зустрічаємо», літературному ранці «На всіх вітрилах – з книгою у літо», святі ввічливості  «Салон добрих манер»,  конкурсі малюнків, присвяченому Дню Конституції «Це моя Україна».

День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні

  22 червня – День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні, війни,  яка забрала життя кожного п’ятого співвітчизника (всього ж загинуло понад 25 млн радянських громадян). Цей день встановлено в Україні «…з метою всенародного вшанування пам’яті синів і дочок українського народу, полеглих під час Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, їх подвигу та жертовності … на підтримку ініціативи громадських організацій ветеранів війни, праці, Збройних Сил і жертв нацистських переслідувань…» згідно з Указом Президента України від 17 листопада 2000 року. Недільний ранок 22 червня 1941 року трагічною сторінкою увійшов у життя мільйонів українців. У цей день розпочалася найжахливіша війна в історії нашого народу — Велика Вітчизняна, яка забрала життя кожного п’ятого співвітчизника. Цей день нагадує нам про всіх загиблих, закатованих у неволі, які померли в тилу від голоду та поневірянь. Ніхто не забутий, ніщо не забуте. Ми сумуємо за всіма, хто віддав своє життя у цій війні. 

 Для нашого поета - земляка  Юрія Зіньковського,  це  не просто дата. На його долю, як і на долю   багатьох дітей війни випала втрата  батька, важкі повоєнні роки. 

                             Той день

                                         До 75 – річчя початку війни                                                      

Скільки життя через біди не йде,

Скільки б життя  ще новим не боліло,

Нам не забути ніколи той день,

Те двадцять друге в червневу неділю.

Нам не забути ніколи той час,

Коли так рано, так болісно раптом,

Впали, посипались бомби на нас

Майже  від крапки облудного Пакту.

І заніміли від жаху серця,

Хоч не дійшло іще людям до тями,

Скільки вже стало початком кінця,

Скільки початків ще стануть кінцями.

Буде повістки писать військкомат,

Йти на війну будуть мирні ще люди,

Йти, щоб звитяжно вернутись назад,

Йти, щоб ніколи уже не вернути.

Сімдесят  п’ять… Але пам'ять жива

Робить далеке  близьким на повторі…

День, що найдовшим  у році бува,

Рівним зробився найдовшому горю.

…Далі і далі страшна та біда,

Час яка й досі ще надвоє ділить.

Знов двадцять друге, лише – середа,

Та, що не до, а опісля неділі.